Про Інститут » Інститут хімії поверхні ім. О.О.Чуйка НАН України

	Про Інститут
	Згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР № 121-005 від 8 квітня 1986 року та Постановою Президії АН УРСР № 180 від 8 травня 1986 р. в Києві було створено Інститут хімії поверхні АН УРСР – першу в Радянському Союзі академічну установу, де виконувалися фундаментальні й прикладні дослідження в галузі хімії, фізики та технології дисперсних твердих тіл. Підставою для створення нового інституту були вагомі здобутки відділу хімії поверхні Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського АН УРСР (завідувач д.х.н. О.О. Чуйко) у вивченні природи, геометричного розташування електронних та енергетичних станів активних центрів поверхні дисперсних твердих тіл, встановленні структури адсорбційних комплексів та хімічних сполук на поверхні, а також в дослідженні зміни властивостей дисперсних твердих тіл при хімічному модифікуванні поверхні. Результати вивчення хімії поверхні кремнезему стали основою технологічних розробок одержання модифікованих оксидів, що були впроваджені на Калуському виробничому об’єднані «Хлорвініл» (нині Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні НАН України). Це були перші технологічні лінії синтезу пірогенних кремнеземів (аеросилів) з хімічно модифікованою поверхнею, які були створені при плідній співпраці вчених і технологів. Роботи з синтезу модифікованих високодисперсних кремнеземів були удостоєні Державної премії УРСР в галузі науки і техніки 1972 року. В подальшому було значно розширено практичне використання модифікованих високодисперсних кремнеземів як загусників дисперсійних середовищ, антизлежувачів, носіїв активних сполук і хімічно активних наповнювачів полімерних матеріалів. За нашого часу Інститут є науковим центром, в якому працює понад 300 співробітників, серед яких 16 докторів і 90 кандидатів хімічних, фізико-математичних, технічних, біологічних, медичних та фармацевтичних наук, а також 30 аспірантів. Дослідницька робота проводиться за такими основними напрямами: · теорія хімічної будови і реакційної здатності поверхні твердих тіл: вивчення природи активних центрів, механізмів сорбції, хімічних реакцій та інших перетворень у поверхневому шарі; · медико-біологічні та біохімічні проблеми поверхні: взаємодія дисперсних матеріалів з біоактивними молекулами в складі супрамолекулярних структур, з полімерами, мембранами та мікроорганізмами; · фізико-хімія поверхневих явищ: колективні взаємодії в ансамблях частинок, квантоворозмірні ефекти в наноструктурах, фазові переходи в ультрадисперсних системах, взаємодія електромагнітного випромінювання з речовиною; · технології одержання наноматеріалів, в тому числі на основі оксидних і вуглецевих систем, їх модифікованих форм та композитів співробітниками наукових відділів – хемосорбції (завідувач проф. В.А. Тьортих); – мас-спектрометрії нанорозмірних систем (завідувач проф. В.О. Покровський); – хімічного дизайну поверхні кремнеземів (завідувач проф. Л.О. Бєлякова); – хімії поверхні гібридних матеріалів (завідувач к.х.н. Ю.Л. Зуб); – квантової хімії та хімічної фізики наносистем (завідувач д.х.н. В.В. Лобанов); – біомедичних проблем поверхні (завідувач проф. В.В. Туров); – аморфних та структурно впорядкованих оксидів (завідувач проф. В.М. Гунько); – фотоніки поверхні (завідувач к.х.н. Н.П. Смірнова); – наноматеріалів (завідувач проф. П.П. Горбик); – фізико-хімії нанопористих і нанорозмірних вуглецевих матеріалів (завідувач чл.-кор. НАН України, проф. М.Т. Картель); – оксидних нанокомпозитів (завідувач к.х.н. М.В. Борисенко); – нанохімії функціональних покриттів (завідувач к.х.н. Ю.В. Плюто); – експериментально-технологічного відділу конструкційних матеріалів (завідувач к.т.н. А.Г. Гірченко); – теорії наноструктурних систем (завідувач д.ф.-м.н., проф. Л.Г. Гречко), а також 8 лабораторій. Фундаментальні дослідження адсорбційних і хімічних процесів, що перебігають на межі поділу фаз, дозволили запропонувати низку нових матеріалів сорбційного призначення. Це адсорбенти для вилучення радіонуклідів з природних вод і технологічних розчинів; для очищення питної води від мікроорганізмів і органічних сполук; для синтезу і концентрування домішок токсичних металів; для визначення вмісту цукру в продуктах харчування; для збирання нафти і нафтопродуктів при аваріях. В Інституті розроблено медичні матеріали широкого спектру дії: ентеросорбенти, які ефективні при отруєннях, кишково-шлункових інфекціях і гнійно-запальних процесах; композиційні матеріали, що містять лікарські й біологічно активні речовини; матеріали для стоматології; хірургічні пов’язки; санітарно-гігієнічні засоби; харчові добавки; біосумісні ортопедичні матеріали. Активно розробляються способи капсулювання лікарських сполук для виготовлення препаратів пролонгованої дії. Дослідження процесів розсіювання та поглинання електромагнітного випромінювання в дисперсно-неоднорідних середовищах стали підгрунтям для створення конструкційних матеріалів з наперед визначеними електрофізичними параметрами. Серед розробок Інституту слід також вирізнити реагенти для піногасіння бурових розчинів; вогнегасні порошки; тиксотропне мастило «Силар», яке використовується в машинобудуванні, авіаційній, суднобудівній, харчовій і хімічній промисловості; стаціонарні радіопрозорі покриття для радіолокаційних станцій; звуко- і теплоізоляційні матеріали для захисту об’єктів і обслуговуючого персоналу від електромагнітного випромінювання; матеріали, що поглинають надвисокочастотне випромінювання; матеріали і засоби дезактивації, локалізації та пилопридушення для ліквідації аварій на атомних електростанціях. Останнім часом в Інституті інтенсифікувались дослідження з синтезу та вивчення різноманітних нанорозмірних і нанопористих матеріалів. Синтезовано високоефективні оксидні та вуглецеві матеріали, які можуть знайти застосування в якості чутливих елементів сенсорних пристроїв, нанореакторів і нанокапсул медичного призначення; плівкові матеріали для оптичних пристроїв і каталітичних процесів. При Інституті функціонує Спеціалізована вчена рада з присудження вченого ступеня доктора наук зі спеціальності «фізика і хімія поверхні». Діє аспірантура з підготовки кадрів вищої кваліфікації. Вчені Інституту приймають активну участь у роботі Наукової ради при Відділенні хімії НАН України з проблеми «Хімія і технологія модифікування поверхні». Щорічно видається міжвідомчий збірник наукових праць «Хімія, фізика і технологія поверхні», діє рада молодих вчених. Постановою Президії НАН України № 30 від 31 січня 2007 р. Інституту присвоєно ім’я його засновника і першого директора, академіка Національної академії наук України Олексія Олексійовича Чуйка. Інститут плідно співпрацює зі спорідненими провідними центрами світу, зокрема в рамках численних наукових програм та грантів. Сторінку оновлено 10 березня 2010 року